Корисні поради при укусах комах
Коли вкусить мураха, то місце укусу починає боліти, тому що на шкіру потрапила сильна мурашина кислота. Змажте місце укусу нашатирним спиртом, і ви негайно ж позбудетеся болю, тому що нашатирний спирт — луг, знищує кислоту.
Якщо вжалила бджола, необхідно якомога швидше вийняти жало пінцетом (не руками), щоб не видавити в тіло яд із спеціального мішечка, котрий видно на зовнішньому кінці жала.
Як правило, спочатку на місці укусу з‘являється почервоніння, різкий пекучий біль, а через деякий час на ураженій ділянці та навколо нього може утворитися набряк, що може бути доволі сильним і продовжуватися кілька днів.
Місце укусу можна змастити очищеним спиртом (96° – 70°), розчином калію перманганату (1:1000), аміаку, йоду або горілкою.
Можна також змастити ранку медом або рідким валідолом (розмочити таблетку). У крайньому разі, якщо більше нічого немає під рукою, прикласти холодний водяний компрес.
При тяжких загальних симптомах отруєння бджолиною отрутою лікувальні заходи повинен проводити лікар.
Бджолиний яд, апітоксин (від лат. apis — бджола та грецького toxik — яд), секрет,
що виділяється нитьовидною залозою жалячого апарату робочої бджоли. Густа безбарвна %�M_]0% ��6дина з характерним запахом та гірким смаком. Хімічний склад точно не встановлено. Бджолиний яд містить біологічно активний білок (меліттин), ферменти (гіалуронідазу, лецитиназу А), вільні амінокислоти, гістамін, мурашину та інші кислоти, жири, стероїдоподібні масла, деякі мікроелементи. До діючих речовин бджолиного яду відносять глікозид гістамину, ліпіди та речовини, близькі до сапонінів тваринного похождення. Густина бджолиного яду 1,131. На повітрі він швидко твердіє. Легко розчиняється у воді, важче у мурашиній кислоті та 60°-ному спирті. Термостійкий (заморожування та температура до 115 °С не змінює його властивостей. При ужаленні бджола виділяє 0,2 — 0,3 мг яду; смертельна доза — 500-1000 ужалень (близько 0,2 г).
Бджолиний яд виявляє протизапальну та холінолітичну дію. Препарати бджолиного яду (апізартрон та інші) застосовують у розчинах, мазях, шляхом електрофорезу при захворюваннях суглобів, міозитах, радикулітах, невралгії, кропивниці, мігрені, трофічних виразках, тромбофлебиті та ін. Застосування бджолинонго яду протипоказано при інфекційних захворюваннях, хворобах печінки, нирок, крові, діабеті, серцево-судинних, психічних захворюваннях і особливо при індивідуальній підвищеній чутливості до бджолиного яду.
